Міжнародний день рідної мови

21 лютого у Заводській ЗОШ І–ІІІ ст. Буського району було проведено загальношкільну лінійку, приурочену Міжнародному дню рідної мови.

У своєму виступі вчитель української мови та літератури Дацків Д. М. зазначила, що це свято було проголошене на Генеральній конференції ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. В Україні його відзначають з 2000 року. День 21 лютого було обрано на знак подій, які відбулися цього дня у столиці Бангладеш Дацці, де від куль поліцейських загинули студенти – учасники демонстрації на захист своєї рідної мови бенгалі, яку вони вимагали визнати однією з державних мов країни.

Дарія Михайлівна закликала любити, берегти, активно сприяти розквіту рідної мови і завжди пам’ятати слова видатного поета України Тараса Григоровича Шевченка:

         Учітесь, читайте,

         І чужому научайтесь,

         Й свого не цурайтесь…

У рамках святкування Міжнародного дня рідної мови учні 5 класу разом із класним керівником Чучман Л. В., вчителем української мови та літератури Масловською Л. Б. і вчителем музики Василишиним А. В. підготували цікаве і змістовне свято «Рідна мово моя, не мовчи».

Школярі читали вірші про нашу співучу мову, розігрували сценки, співали пісні. Мета проведення свята – прищепити учням бажання вивчати і берегти найкращу квітку рідної землі – українську мову.

           Марія Масловська, 

учениця 9-го класу

ІНФОРМАЦІЯ ЗІ САЙТУ: http://busk2011.blogspot.com/2014/02/blog-post_27.html

КНИЖКОВА ВИСТАВКА 

«Ти наше диво калинове, кохана українська мово!»

Міжнародний день рідної мови

 ПАМЯТКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.

Грамоти ХІV ст. / упорядкув., вступ. стат., комен. і словники-покажчики М.М. Пещак. – К.: Наукова думка, 1974 с.
Писемні документи ХІV ст. представлені у збірці, являють собою пам’ятки юридично-ділового стилю давньої української літературної мови. Крім самих текстів пам’яток, що в міру можливості супроводжуються фотокопіями оригіналів, читач знайде у виданні бібліографію історичної, палеографічної та мовознавчої літератури як до кожної грамоти зокрема, так і до тих історичних осіб і географічних назв, що згадуються в цих документах і подаються в покажчиках.
Різночитання публікацій пам’яток, вперше зведені разом, допоможуть майбутнім дослідникам уточнити неясні місця з текстів оригіналів.

Лексикони словено-латинський Є. Славинецького та А. Корецького-Сатановського / підгот. до вид. В.В. Німчук. – К.: Наукова думка, 1973. – 541 с.
Рукописні “Лексикон латинський” Є. Славинецького та “Лексикон словено-латинський” Є. Славинецького й А. Корецького-Сатановського – важливі пам’ятки, в яких відбиті словникові скарби не тільки церковнослов’янської, але й української мови середини ХVІІ ст. Вони дають багатий матеріал для вивчення лексики, словотвору й фонетики української мови тієї доби.
У вступному дослідженні до публікованих текстів дається характеристика різних списків словників, аналіз їх з погляду історії української мови й лексикографії, показано значення “Лексиконів” в історії мовознавства.

Лексикон словенороський Памви Беринди / підготов. тексту і вступ. стат. В.В. Німчука. - К.: Вид-во Акад. наук Української РСР, 1961 с.
“Лексикон словенороський” Памви Беринди – визначна пам’ятка східнослов’янської лексикографії початку ХVІІ ст.
Праця П. Беринди є важливим джерелом вивчення словникового складу української мови ХVІІ ст., а також цінним посібником при читанні українських, російських і білоруських пам’яток, писаних цекровнослов'янською мовою.
У передмові подається мовно-історичний та палеографічний опис пам’ятки.

Книжкова виставка до дня мови проведена у Заводській сільській бібліотеці.