ВІРТУАЛЬНА КНИЖКОВА ВИСТАВКА

"Шевченкове слово в віках не старіє"      

до 202 річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Шановні користувачі! 

  Дана віртуальна виставка, яка представлена Вашій увазі - далеко не повний перелік книг, що містяться в нашій бібліотеці. Змістовніше ознайомитися з бібліотечною "Шевченкіаною", поповнити свої знання Ви можете завітавши до бібліотеки. 

Книжкова виставка до дня народження Т. Шевченка

Міжнародний день рідної мови

КНИЖКОВА ВИСТАВКА 

«Ти наше диво калинове, кохана українська мово!»

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Оскільки з 6 000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

Плекайте нашу рідну українську мову!

До вашої уваги виставка в бібліотеці.

Веб-огляд «Майдан у книгах»

20 ЛЮТОГО ВШАНУВАННЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

    20 лютого Україна вшановуємо героїв Небесної сотні, які загинули під час подій на Майдані. Минає два роки...... В Заводській сільській бібліотеці проведено веб - огляд  "Майдан у книгах".

Базів В. Армагеддон на Майдані

[Текст] / В. Базів. – К. : Український пріоритет, 2014. – 160 с.
Роман-реквієм “Армагеддон на Майдані”, в основі покладено  реальні події, герої і нелюди, — перше художнє вербальне полотно про галактичні за своїм масштабом події в Україні, що ввійшли у всесвітню історію під священною та магічною смислоформою – МАЙДАН. В апокаліптичному вимірі на авансцені 21 століття, якою став майдан посеред сакрального для усієї планети Києва, орудують у живій людській плоті ангели і демони у транскрипції третього тисячоліття.

Прототипом головного героя став активіст Євромайдану Юрій Вербицький, викрадений 21 січня і вбитий після катувань.

"Юрій Вербицький став першою жертвою режиму Януковича. Він помер мученицькою смертю у мирний час і у мирній країні. Це стало шоком для суспільної свідомості і для мене також. Юрій — мій земляк. А його тіло знайшли у тому місці, де я часто буваю. Його смерть важко переживав. У стані збудження зрозумів, що не можу не написати книгу. Довго обдумував і виношував її, а написав швидко. Думки накривали, навіть записувати не встигав. Вже у березні роман закінчив", - розповідав Василь Базів. 

Рудневич М. Я з небесної сотні

[Текст]:

повість / М. Рудневич.-К.:А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014.-182с.

У своїй книжці “Я з Небесної Сотні” Марко Рудневич розповідає про три вирішальні доби на Майдані, про ті тривожні лютневі дні і ще довго пам’ятатимемо простого дев’ятнадцятирічного хлопця зі щирою душею – Макса зі Сміли.

У повісті описуються останні сім днів його життя . Умовно твір можна поділити на дві частини: "до Майдану" та "на Майдані".

У першій частині, коли Макс ще живе вдома, в звичній обстановці, він схожий на середньостатистичного українського студента, який нічим незвичайним не виділяється, таких в Україні тисячі.  Він їздить до інституту, спілкується з ровесниками, стикається з такими ж проблемами й турботами, з якими стикається і більшість з нас кожного дня. Нормальний хлопець, не гірше і не краще.

У другій частині він опиняється на Майдані. Майдан описується зовсім не пафосно, в героїзмі людей немає нічого фальшивого, він і героїзмом-то не здається. Просто ті, хто там опинився, не могли вчинити по-іншому а справи інших – шукати собі виправдання. Саме в цій абсолютній відсутності пафосу, сприйнятті дійсності очима звичайного хлопця (нехай і з живою уявою) і криється головна чарівність повісті.

Цей твір з трагічною розв’язкою на перевірку виявляється справжнім  звеличенням життя.

     

Небесна сотня [Текст] / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова та ін.; упоряд.: О. Трибушна, І. Соломко; передмови Патріарха Філарета, о. Г. Коваленка, о. Святослава; худож.-оформлювач Л. П. Вировець. — Харків: Фоліо, 2014. — 206 с.: іл. — Укр. та рос. мовами

Це книга-реквієм. Книга-посвята тим учасникам Революції гідності, які віддали найцінніше — своє життя — заради того, аби Україна та всі ми встали з колін. Щоб почали змінювати свою державу, а наші діти та онуки дістали змогу жити в іншій країні. Герої цієї книги — звичайні люди з різних куточків нашої держави. Вони дуже різні — заробітчани, науковці, підприємці, вчителі… Якби не Майдан, вони б ніколи не зустрілися. Це він об’єднав їх, зробив побратимами та «воїнами світла». Ця книга була написана заради того, аби пам’ять про величезну самопожертву героїв Небесної сотні назавжди залишилася в серцях українців. Вона — німе нагадування всім нам про те, якою ціною ми здобули свободу та новий шанс для своєї країни стати справжньою європейською державою.  
Ці книги варті вашої уваги!             

 Інформацію узято зі сайту: http://smbiblio.blogspot.com                    

Любов єднає душі і серця

 

В бібліотеці оформлено виставку "Любов єднає душі і серця"

Історія Дня Святого Валентина
  День Святого Валентина, як свято закоханих, відзначається в Європі з ХIII століття.

Про життя Валентина майже нічого невідомо. До нас дійшли мізерні і суперечливі легенди. Наприклад, розповідають, що Валентин народився в III столітті нашої ери в Римській імперії і був єпископом свого рідного міста Терні. Він надавав юним закоханим особливе розташування: мирив посварених, дарував квіти молодому подружжю. Арешт його був викликаний нібито тим, що римський імператор Юлій Клавдій II не дозволяв солдатам імперських легіонів закохуватися і одружуватися, а Валентин таємно вінчав легіонерів.
Коли Валентин сидів у в'язниці, він закохався у сліпу дочку свого наглядача - і зцілив її. Правда, інші легенди говорять, що справа була навпаки: наглядач попросив Валентина вилікувати дочку, а та закохалася в опального священика.
Перед стратою він залишив їй прощальну записку і підписався: "Твій Валентин". Звідси і листівки-"валентинки" (в ході з 1800-х років), і саме свято. Дата страти Святого Валентина - 14 лютого - співпала з римськими торжествами на честь Юнони, богині любові. Цей день у Римі вважали початком весни. Класичною емблемою Валентинова дня вважаються червоні троянди, які, згідно з античною легендою, з'явилися завдяки грецькій богині любові і краси: Афродіта (у римському варіанті - Юнона), поспішаючи до свого коханого Адоніса, наступила на кущ білих троянд, і її божественна кров пофарбувала їх у червоний колір.

Традиції Дня Валентина

Поступово свято Святого Валентина набувало своїх обрядів і традицій, деякі з них збереглися і до нашого часу. І в кожній країні вони різні. У всіх країнах цього дня було дуже популярно влаштовувати весілля і вінчатися.
Деякі стверджують, що в цей день жінка може підійти до милого їй чоловіка і ввічливо попросити його одружитися на ній. Якщо він не готовий до такого рішучого кроку, то повинен подякувати за надану честь і подарувати жінці шовкове плаття, а собі шовковий шнурок з нанизаним на нього серцем. У деяких країнах незаміжнім жінкам кохані дарують одяг. Якщо дівчина прийняла подарунок, значить, вона згодна вийти заміж за цю людину.
Існує повір'я, за яким, перший чоловік, що зустрівся дівчині 14 лютого, повинен бути її Валентином незалежно від його бажання.
Деякі люди вірили, що якщо в день святого Валентина дівчина бачила вільшанку, вона вийде заміж за моряка, якщо вона бачила горобця, вона вийде заміж за бідняка і буде з ним щаслива, якщо щигля - за мільйонера.
Значне місце в святкуванні римського Дня Любові відводилося ворожінням, і до цих пір, в Європі це залишається традицією Дня Святого Валентина. Вважається, що саме в цей день, 14 лютого, птахи вибирають собі пару, і людям потрібно поквапитися встигнути зробити те ж саме. Тому вже кілька століть поспіль дівчата Європи пишуть свої імена на листочках, складають їх в ящик, а хлопці виймають потім звідти по листочку, вибираючи тим самим собі пару на весь рік.

Деяку інформацію узято зі сайту Тернопільської ОУНБ

 

Робимо іграшки-саморобки...

У бібліотеку приходить новий і цікавий розважально-пізнавальний журнал для дітей „Яблунька”. Для всіх веселих, розумних, допитливих та кмітливих: захоплюючі розповіді про таємниці природи, історії походження тварин та рослин, казки та легенди, нескладні рецепти смачних страв на „Веселій кухні”, фото та листи твоїх ровесників, адреси для листування у рубриці „Шукаю друзів”, школа здоров’я та гарних манер, святкові вітання та привітання із Днем народження. Кросворди, математичні забави, узори для вишивання, смішинки-веселинки, розфарбовки, конкурси дитячих малюнків, іграшок-саморобок, флористики, вишиванок, тощо. Вікторини, ігрові завдання з призами для тебе та подарунками для батьків і ще багато цікавого та корисного дошкільнятам і школярам.„Чарівна казка”. Журнал-розмальовка — додаток до журналу „Яблунька”. Видається з 2001 року. Улюблені казки народів світу в яскравих барвистих обкладинках з малюнками-розфарбовками та ігровими завданнями для дошкільнят і школярів.

От, Іринка учениця Заводської школи вирішила прочитавши цікавий журнал зробити цікаві іграшки, протягом деякого часу у холодному приміщенні бібліотеки з радістю зробила чудові  іграшки-саморобки.

Талант дарований небом

125 років від дня народження

Павла Григоровича Тичини

27 січня – 125 років від дня народження Павла Григоровича Тичини (1891 – 1967), поета, який неодноразово бував на Черкащині. Ім'я Павла Тичини носить Уманський державний педагогічний університет.

Один із дослідників творчості Павла Тичини Василь Стус вважав долю Тичини трагічною: видатний поет занапастив половину свого мистецького життя, присвятивши його боротьбі з власним талантом. Творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча життєвий шлях майбутнього поета починався досить спокійно і впевнено, не передбачаючи ніяких трагедій.

Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в селі Піски на Чернігівщині. За родинним переказом, походив зі старовинного козацького роду (його пращур був полковником у Богдана Хмельницького). Батько майбутнього поета був сільським дяком, учив дітей грамоти у парафіяльній школі.

Усі діти Григорія Тичини, отримали серйозне релігійне і музичне виховання. Цьому сприяла й атмосфера в сім'ї, адже у вільний час батько майбутнього поета займався музикуванням, а мати й усі діти гарно співали. Павло був природженим музикою (мав абсолютний слух) і природженим малярем.

виставка у бібліотеці "Талант дарований небом"

МАЙСТРИ ХЕНД-МЕЙДУ У ЗАВОДСЬКОМУ

                              

Оксана Мудрик

Жителька с. Заводське

Квілінг. Бісероплетіння. Вишивка бісером.

Соломія і Софія Качор 

Жительки с. Заводське

Квілінг. Бісероплетіння. Вишивка бісером.

Cвітлана Поцілуйко

Жителька с. Заводське

Квілінг. Бісероплетіння. Вишивка бісером.

Юлія Мельник-Бойко 

Жителька с. Заводське

Виготовлення заколок і резинок з атласних стрічок, органзи, букетів з цукерок.

Вероніка Твердовська

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Вишивка нитками та бісером

Іванна Твердовська

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг.

Ірина Вовк

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг. Квіти з бісеру.

Аліна Мацько

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг. Квіти з бісеру.

Маріанна Кнехт

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння.

Олена Галусь

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квіти з бісеру.

Ірина Гинджало

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг. Квіти з бісеру. 

Вікторія Хомяк

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг.

Анастасія Заржицька

Жителька с. Заводське

Бісероплетіння. Квілінг.

Яна Камінська

Жителька с. Заводське – с. Ракобовти

Бісероплетіння. Квілінг.Вишивка бісером.